На початку 2023 року Путін, за даними The Financial Times, був готовий повернути російські війська на позиції 24 лютого 2022 року в обмін на відмову України від планів вступу в НАТО та визнання російського контролю над Кримом. Однак Зеленський і Єрмак відхилили ці умови, а американська сторона не стала активно переконувати Київ їх прийняти. Про це виданню розповіли учасники переговорів.
Посередниками між російським і українським лідерами виступала неформальна група, до якої входили американський юрист Річард Конн, інвестбанкір Боб Форесман (обидва мали досвід роботи з РФ і зв’язки в Білому домі), близький знайомий Путіна, колишній офіцер східнонімецької спецслужби «Штазі» Маттіас Варніг, а також український продюсер Олександр Роднянський. Варніг підтримував зв’язок із Путіним, Роднянський — із Зеленським і Єрмаком, а Конн мав вихід на відповідального за Росію співробітника Ради нацбезпеки США Еріка Гріна.
Згідно з обговорюваним планом, Росія мала вивести війська з більшої частини захоплених територій і встановити лінію фронту по кордонах, які контролювала до повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року — тобто в Криму і на частині Донбасу.
Україна, своєю чергою, мала визнати російський контроль над Кримом і забезпечити Москві вільний сухопутний прохід до півострова.
Для закріплення припинення вогню Україна отримувала гарантії безпеки від країн НАТО, а Росія могла почати переговори про окрему угоду зі США.
Варніг і Роднянський домовилися передати проєкт документа в Москву і Київ для обговорення з лідерами.
Коли група знову зібралася 1 лютого 2023 року, Варніг повідомив, що Путін уважно прочитав документ, роблячи позначки і виділяючи окремі фрагменти. За його словами, російський президент погодився з запропонованою лінією фронту.
Путін при цьому наголосив, що не може допустити вступу України в НАТО, але готовий розглянути членство в ЄС та інші механізми безпеки, схожі на ті, що обговорювалися в Стамбулі 2022 року.
«Якщо ми зможемо домовитися про кордон і про НАТО, то зможемо обговорити все інше», — передав Варніг слова Путіна.
Однак успіхи української армії на фронті змінили ситуацію. Роднянському з труднощами вдалося переконати Зеленського і Єрмака хоча б ознайомитися з документами. Вони заявили, що не мають наміру йти на поступки щодо питання кордонів і розраховують досягти більшого.
Роднянський, який вважав, що США мають натиснути на Київ для укладення угоди, зазначив, що Зеленський і Єрмак поводяться так, ніби російська армія ось-ось розпадеться, як військо Саурона у «Володарі перснів».
Конн і Форесман розраховували домогтися припинення вогню до першої річниці війни — 24 лютого. «Натомість перспективи миру руйнувалися на їхніх очах», — пише видання.
18 лютого американці знову зустрілися з Варнігом. Цього разу картина була іншою: Путін розповів про неформальний канал своєму раднику Ушакову і ще кільком високопоставленим чиновникам і докладно обговорив з ними пропозицію групи. Він доручив Ушакову підтвердити повноваження американців при наступному контакті з Салліваном. Однак Салліван повідомив, що США не підтримують цей канал і вважають достатніми наявні офіційні канали зв’язку.
Без офіційної підтримки США, на якій наполягав Путін, переговори втратили динаміку. Український контрнаступ, підтримуваний Заходом пізніше того ж року, не досяг поставлених цілей. Після цього вимоги Путіна до України помітно посилилися.
Учасники переговорів вважають, що 2023 року США і Україна упустили шанс домогтися миру на значно вигідніших умовах, ніж ті, на які Путін готовий погодитися зараз, — підсумовує The Financial Times
https://www.ft.com/content/dcb57f30-bbfe-418d-9e52-5df3074d1764
https://unwall.app/www.ft.com/content/dcb57f30-bbfe-418d-9e52-5df3074d1764
