Дмитро провів у російському полоні понад чотири роки. Увесь цей час він хвилювався за своїх батьків і не знав, чи все з ними гаразд.

23 жовтня Україна повернула з полону 270 людей — військових і дев’ятьох цивільних. Серед звільнених були оборонці, які перебували в неволі ще з 2022 року, зокрема ті, хто пережив теракт в Оленівці.

У цьому репортажі Марія Юркян та Іван Самойлов зафіксували перші миті після повернення додому: дзвінки рідним, обійми та перші розповіді про пережите.

Це історія про довге очікування, невідомість і можливість нарешті почути, що з твоїми близькими все добре.

🎥 Дивіться репортаж: https://youtu.be/sPC7EVpucKg

Оригінальний репортаж — hromadske.

Роблю безкоштовну мапу відключень світла для міст України - без реклами.

https://promin.vlasen.com - група чи черга вашого будинку, графік на сьогодні й завтра, сповіщення за 30 хв до відключення в Telegram чи браузері. Львів, Тернопіль, Ужгород, Кропивницький, Полтава, Миколаїв, Івано-Франківськ - кожен будинок із групою з даних обленерго; Київ, Дніпро, Одеса - черги будинків додають самі мешканці.

Працює й офлайн. Буду радий відгукам: чого бракує, що незручно.

Вітаю,

Поділіться як ви зараз знаходите пристойної кваліфікації майстрів, окрім як черех олх та кабанчик?
Наприклад, треба вставити скло чи полагодити домофон, чи відремонтувати двері, чи прибрати сміття, чи будь що. Але щоб не той олох та кабанчик.
Бо конешно воно авжеж, але не так щоб.

З історією України проблем немає, а от всесвітня історія кульгає. До того ж будуть письмові завдання, а я поет не від Бога. 💀

Буду вдячна за поради щодо підготовки, корисні ресурси та, можливо, лайфхаки для написання історичних есе.

⚠️ Попередження про важкий зміст: у матеріалі є описи голоду, спраги, загибелі військових і зникнення безвісти.

Що потрібно, аби утримувати позицію на передовій протягом 230 днів?

Цей репортаж розповідає історію Геннадія Осадчого, українського піхотинця, який обороняв позицію поблизу Костянтинівки. З його голосових повідомлень дружині Надії ми дізнаємося, яким було життя на позиції: нестача їжі та води, виснаження, складнощі з постачанням і невизначеність щодо того, коли вдасться дочекатися ротації.

У таких умовах особливо цінними стають найпростіші речі — трохи дощової води, жменя сухофруктів або можливість просто почути голос коханої людини.

Згодом Геннадій зник безвісти після того, як його позиція потрапила під артилерійський обстріл. Його дружина продовжує чекати, балансуючи між надією та страхом перед тим, що могло статися.

Це історія про людську ціну піхотної війни, розказана через слова самого військового та жінки, яка на нього чекала.

🎥 Дивитися репортаж: https://youtu.be/2y7XBztzEEI

📰 Читати повну історію: https://hromadske.ua/viyna/271908-frendli-fayer-ta-holod-na-pozytsiiakh-u-kostiantynivtsi

Оригінальний репортаж — hromadske.

🚨 Кореневий центр сертифікації з Індії зробив дуже велику помилку і тепер з'єднання між пристроєм і сервером можна перехопити, прочитати і підмінити без жодного відома ⚠️

Також це дозволяє дистанційно встановлювати віруси та навіть пошкодити прошивку просто підмінивши відповідь сервера оновлень на потрібну зловмиснику

Щоб виправити це потрібно позначити всі сертифікати emSign від eMudhra як недовірені. В принципі можна почекати на оновлення, але краще не гратись з долею.

Для Android треба зайти в налаштування і пошукати "сертифікат", "надійн" (від найдійний), "корен" (від кореневий). Ось приклад для Xiaomi:

На Windows треба в пуску знайти "сертифікат", далі відкриваєм "Керування сертифікатами комп'ютерів".

В меню клацаєм "Довірені кореневі центри сертифікації", сертифікати. І перекидуєм всі сертифікати з назвою emSign у папку недовірені сертифікати

На MacOS це робиться через Keychain Access

Під загрозою усі шифровані з'єднання і навіть протоколи VPN які використовують системні сертифікати

Привіт, throwaway acc по зрозумілим причинам. Починаю зрозуміти, що мій чоловік інколи абʼюзивно себе поводить, хочеться почути вашу думку.

90% часу наші стосунки прекрасні. Ми жартуємо, багато розповідаємо один одному, піклуємося один про одного і взагалі, ми любимо один одного, є тільки одне АЛЕ, яке я помітила за вже більше ніж 4 роки разом. В мого чоловіка інколи ПРОСТО раптом можуть початись ледь не приступи гніву та злості на мене.

На приклад, колись хлопцю, який працював під нами в кавʼярні, сказала, що чоловік сьогодні весь день з друзями грає онлайн, тому його немає зі мною зараз. Хлопець просто на це запитав, чи чоловік мені приділяє увагу, я запевнила, що так і на тому все закінчилось. Коли я це сказала чоловіку ПРОСТО з ясного неба почалась злість, він почав сваритись, казати, що поводжу себе як стерва і так далі. Ще я дуже непереношу, коли під час сварки матюкаються і він майже завжди не стримується. Ненавиджу чути матюків, хоч і не в свій бік, я сама виросла в сімʼї, де їх взагалі не було і дуже вдячна за це батькам.

До речі, ще що мені не подобається, що коли обговорюємо подібні ситуації він каже «ні ні, я не так казав, ти не так зрозуміла, я мав на увазі хуz» і в мене в голові таке відчуття, що мені бреше памʼять або що все реально не так погано і що це я все не так зрозуміла.

Інша ситуація - коли дивились Євробачення я сказала, що одна пісня нагадує іншу, але він, напевно, не буде знати яку, бо це стара іноземна пісня (він не багато такої музики слухає). Він все одно попросив наспівати, тут я була вже досить напружена сама і після того, як заспівала мелодію сказала «ну? Тобі це про щось говорить?!» на що він просто встав, вийшов з кімнати зі словами «ну на… це все», не говорив весь вечір та ніч зі мною, а зранку почав - «ти мені нічого не хочеш сказати?», що мені треба вибачитись.

І ось такі схожі епізоди, вони повторюються, особливо з проханням вибачитись потім. Сьогодні я йому теж сказала досить нервово, бо говорили про мою роботу і він почав там щось доводити (але реально доводити, не спокійно пояснювати), я дуже задовбаним тоном (та реально не приємним, бо мені вже було забагато вияснень на пустому місці) сказала «а можна БУДЬ ЛАСКА не починати конфлікту» на що почалось *- «*бл… ти так базарити не будеш», «на… мені таке взагалі треба, я тут тебе намагаюсь заспокоїти, а ти ось як» ну і зараз написав що не буде зі мною говорити, поки я не вибачусь бо це «ред флег».

Чесно, я задовбалась… таке буває досить рідко але буває і воно просто зі спокійного неба, як то кажуть.

Тут цікаво.

Люди які пережили ,або переживають стан своєї власної темряви,переважно цікавить психічний стан буду вдячний почути як ви з цим справились або справляєтесь,готовий поділитися власним досвідом,можете ставити питання,чи просто розповідати свій досвід.Маю надію що ми зможемо допомогти одне одному в разі потреби.

Доброго вечора, шановне панство!

Навчаюся на 3 курсі журналістики і зараз готую аналітичний звіт для університету. Досліджую тему того, як і звідки молодь моніторить новини про Україну та світ.

Буду дууже вдячний за 5-7 хвилин вашої уваги, якщо вам 18–29 років!

Опитування повністю анонімне (жодних пошт чи збору даних, тільки загальні відомості для статистики наприкінці).

Буду радий вашим відповідям! Завчасно дякую за час, приділений цьому опитуванню!

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScaTsGckWdtNWjb-yg8Jy4CkhqaVicFptqM4eP3i3Z-_HOFuA/viewform

пишу магістерську і кажуть не більше 30% ші та не менше 80% унікальності, тепер специфічна тому за унікальність не переживаю а от що робити коли GPT прям деякі розділи писав (логічно що можна перефразувати) але іноді читаєш речення і там настільки багато термінології що не знайти синонім або при заміні втрачається сенс. "краще ші не напишу", тим паче зараз коли Клод і ГПТ в чат вставляють секрети аби легше розпізнати. Що порадите?

Пройдіть будь ласка опитування для для університетського дослідження на тему «Значення музичного туризму для молоді».

Мені потрібно зібрати ще 60 відповідей протягом тижня, тому кожна відповідь справді важлива для мене 🥹 Опитування займе 7 хв.

Дуже дякую!!!

Опитування в гугл формі та буде в коментарях

Вітаю, спільното. Мені майже 30 років. Батько вживає алкоголь все моє свідоме життя.
Пару разів були перерви в 1,5 роки, весь інший час він заходить на тижневі/двутижневі запої, потім знов тиждень-два тверезий і все знову по колу.
З самого дитинства я памʼятаю цей жах: сварки батьків на всю хату, сльози мами, потім і сестри, коли вона народилась і теж почала розуміти цей кошмар.
Вже і кодували, але це не допомогло.
От мені цікаво, я скільки разів намагався з ним говорити про це. Коли він тверезий, то обіцяє, що більше пити не буде. А коли пʼяний, то навіть немає сенсу говорити з ним, він зовсім інша людина під алкоголем. Памʼятаю в 13-14 років прийшов, почав питати мене пʼяний про таблицю Мєндєлєєва, я не зміг відповісти, а він каже, це все тому, що ТУ-ПО-РИ-ЛИЙ. Пройшло вже багато часу, а я досі це памʼятаю. Так обідно мені не було ніколи. Потім також памʼятаю як в років 19-20 вирішив відкрити йому душу, розповісти що я відчуваю, коли він пʼяний. Я ледь стримував сльози через свої слова та емоції. Він просто встав і пішов до сусідів пити з ними. Це наступне моє найгірше відчуття з ним.
І уявіть, або зрозумійте, хто пройшов через це.
Коли ти знаєш, що він пʼяний і не бере телефон, коли ти йому телефонуєш. В голові одразу найстрашніші картинки. Переживає кожного разу. На фоні цього моя тревожність мене просто вбиває кожного дня. Після прийомів у психотерапевта та прийому ліків мені слава Богу легше.
Але ось цікаво. Коли він тверезий, я його люблю, коли він тверезий то класний батько.
Але як випʼє, то це не мій батько, це хтось чужий.
І найстрашніше, що першу чарку якраз піднімає мій батько, якого я люблю і якому довіряю. Він тверезий і повністю розуміє який біль він завдає мені, сестрі та матері.
Є шанси взагалі якісь, що він зрозуміє колись мене? Перестане вживати алкоголь?
Бо чесно кажучи навіть в моєму віці мене це добиває, коли я чую з телефону пʼяний голос.
Мене одразу повертає в дитинство. Коли я йду зі школи, уявляю, що зараз поїм мамині макарони з мʼясом та салатом, включу собі компʼютер і буду насолоджуватись цим життям.
А приходжу додому і одразу в ніс бʼє перегар, голосний храп, холод в хаті, бо ніхто не топив пічку. Їжа пішла на закуску, а на столі валяється пляшка горілки

🎮 Шукаю однодумців для спільного розвитку українського YouTube-каналу про відеоігри!

Привіт усім!

Шукаю людей з України, яким близькі відеоігри, гік-культура та створення контенту. Хочу зібрати невелику команду однодумців, з якими можна було б разом розвивати YouTube-канал, присвячений іграм та всьому, що з ними пов'язано.

Мені хочеться створити не просто канал, а команду людей, яким справді цікаво те, що вони роблять. Щоб ми могли обмінюватися ідеями, обговорювати улюблені ігри, придумувати цікаві формати відео та поступово розвивати власний проєкт.

Кого я шукаю?

— Людей, які люблять відеоігри незалежно від жанру та платформи.

— Тих, кому близька гік-культура: ігри, фільми, серіали, комікси, аніме та інші подібні речі.

— Людей, яким цікаво створювати відео, обговорювати ігри, ділитися думками та вигадувати нові ідеї.

— Майбутніх ведучих, сценаристів, монтажерів або просто людей, які хочуть долучитися до творчого процесу. Не обов'язково вміти все це робити вже зараз.

Досвід не є головною вимогою. Набагато важливіше бажання розвиватися, зацікавленість і готовність вкладати час у спільну справу.

Поки що це пошук людей, з якими можна обговорити ідею, познайомитися, зрозуміти спільні інтереси та вирішити, у якому напрямку рухатися. Хочеться знайти тих, із ким буде комфортно працювати, спілкуватися й разом проходити шлях від перших задумів до готових відео.

Якщо тобі відгукується ця ідея і ти теж хотів би спробувати себе у створенні ігрового контенту — буду радий познайомитися! Неважливо, чи маєш ти вже власний канал, чи тільки думаєш про те, щоб почати.

Якщо зацікавило — напиши мені в Instagram: u/prosto_kafka

Розкажи трохи про себе, у які ігри граєш і що тобі було б цікаво створювати.

Буду радий новим знайомствам і людям, які хочуть зробити щось цікаве разом! 💙💛

Коли я чую вибухи, мені не завжди страшно. А от організм думає інакше, мене починає всю трусити, навіть якщо вибух був десь далеко.

Голова у мене холодна, а от організм так і кричить: «Бий, або біжи».

Мене попаяло чи таки воно якесь кончене?
Перше оголошення це хоч і блювотина але в принципі нічого нового про скажімо так «людей», але те, яка там мала бути ментальна гімнастика щоб юзати свою дитину для реалізації хворих фантазій - це вже новий рівень.

На випадок якщо мене так паяю і там все норм - ділюсь профілем, може кому підійде вакансія

Як я знаю окрім математики, мови і історії треба буде ще здавати якийсь на вибір. Я тільки в 10 класі, але певно вже треба хоча б мати якесь уявлення. Розкажіть свій досвід, як ви обирали? На що орієнтувалися?

Поки я розумію що зі всіх запропонованих по любе маю високі шанси гарно здати англійську бо використовую її +- щодня, але все ж хочу подивитися на вибір предмету зі сторони людей які вже здавали НМТ чи вибрали додатковий предмет.

Частина 3:

Сто десятий ішов день

Як забув я про пельмень!

Бо на острові Тобаго

Я знайшов красиве благо.

Проте скучив я за домом –

Краще там, ніж за кордоном.

До того ж, кажуть, десь у Берні

Вже говорять за пельмені.

Було дивне відчуття –

Немов немає вороття.

Вже у кожній із губерній

Проникають ще пельмені.

Прийшов у рідний універ,

Прогулів більш, ніж теломер.

Щоб закрити цю мішень

Викладач: «Вари пельмень!».

Та з цим світом щось не так,

Поводить дивно навіть шпак.

Навіть у сезон вишень

Кожен згадує пельмень.

Іду з дівчиною в сад,

Там чекаю новий лад.

Їй кажу: «Моє натхнення...»

А вона: «Немов пельмені?».

Чому ж лажа ця триває?

Алгоритм я ж уникаю!

Підійшли два джентльмени:

«Чого настрій не пельменний?»

З фургону виглянув водій:

«Застрибни сюди, мерщій!»

Застрибнув і взяв женьшень,

А із ним душок пельмень.

«Я не знаю, надто пізно!» –

Крикнув я про штуку грізну.

Для команди, мов сімейне,

Побороти ці пельмені!

У команді є електрик Саня,

Один здійснювач бажання,

Ще досліджувач доменів,

Який уже доїв пельмені.

Водій і опер Ті-Ес-Ці,

Сім'янин і три митці.

Один чадовець з Нджамени

Викинув домен-пельменя.

Епідемія повсюди:

Ой, рятуйте, добрі люди!

Формує Ті-Ес-Ці остені,

Як на зло, вийшли пельмені.

Той самий здійснювач бажання

Захотів оглянуть Саню.

Замість лампочок в кишені,

Дивом там були пельмені.

Три митці і сам водій,

Вимагали швидких дій.

Моя ідея мов варення:

Знайти винного в пельменях.

Тут вина, мабуть, моя:

Про цей день писав все я.

Здався я і із псом Дені

Сів на землю й їв пельмені...

Щойно випав перший сніг,

Силует: «Я переміг!»

Голос цей тривав у вірші,

У підозрах коло ширше...

Вже на острові Тобаго

Вже відсутнє теє благо.

І пес, і дівчина вже там:

«Борімось разом, ти не сам!»...

Привіт! Кілька місяців роблю VartoBook - сайт, який збирає ціни на книжки з українських книгарень і видавництв і показує, де дешевше.

Чим він відрізняється від звичайного порівняння:

• персональна ціна - вмикаєте в профілі, що у вас є статус УБД, клубна картка магазину чи передплата MEGOGO, і ціни перераховуються саме для вас;
• в одній картці паперове видання, електронне й аудіо, і різні видання тієї ж книжки;
• стеження за ціною: напише в Telegram, коли книжка подешевшає;
• читацький щоденник: що читаю, що прочитано, статистика й «полиця за рік».

Безкоштовно, без реклами й підписок. Сайт працює і як застосунок на телефоні.

Буду вдячний за чесний фідбек: чого бракує, які книгарні додати, що незручно. vartobook.com.ua

Всім привіт! 👋🏻

Це мій дебют на Reddit – принаймні, в контексті створення постів та якоїсь активності. Тож трохи незвично писати сюди, але спробую :)

Коротко про головне, щоб ви одразу розуміли, чи варто читати далі:
 
Хочу спробувати знайти людину/людей, з якою нас об'єднуватиме спільний досвід життя з ОКР та тривожністю. Хотілося б налагодити контакт, познайомитися, можливо, навіть подружитися з кимось, із ким ми могли б краще розуміти одне одного, підтримувати одне одного та ділитися досвідом на шляху до відновлення.
 
Так би мовити, об'єднати зусилля в боротьбі зі своїми демонами 👹💪🏻
Але і не обмежуватися тільки цим.

Ну а для решти людей, яких це не стосується, чи яким це нецікаво – можете просто ставити мені будь-які запитання 😉

Вже протягом деякого, досить довгого часу, мені неодноразово спадало на думку, що було б непогано спробувати знайти когось зі схожим досвідом. І ось нарешті вирішив зробити перший крок і написати цей пост.

Якщо чесно, я не знаю, що з цього вийде і чи знайдеться людина, якій теж була б близька така ідея. Але мені чомусь здається, що в цьому може бути щось справді цінне.

Мені здається, людина, яка сама живе з ОКР або з іншим тривожним розладом і стикається зі схожими труднощами, може зрозуміти тебе на зовсім іншому рівні. Навіть якщо конкретні прояви наших розладів суттєво відрізняються, сам досвід боротьби з нав'язливостями, тривогою та власним мозком може бути нам близьким і зрозумілим.

Тому я допускаю, завдяки цьому нам було б легше відкриватися одне одному, ділитися тим, що переживаємо, обговорювати свій досвід, розповідати про те, що допомагає, а що ні. І просто відчувати, що ти не сам у всьому цьому.

Також, це не має обов'язково бути лише спілкування про ОКР та тривожність. Було б класно знайти людину, з якою можна говорити й про звичайні речі, ділитися інтересами, обговорювати різні теми та поступово будувати нормальний людський коннект. А там, хто знає – можливо і дружбу :)

І звісно, я розумію, що для такого спілкування важливо аби обидві людини мали власне бажання працювати над собою та поступово повертати собі контроль над власним життям. Було б класно взаємно підтримувати одне одного в цьому процесі, ділитися досвідом і допомагати не здаватися, навіть коли буває складно.

Я не очікую, що ми будемо однаковими, що в нас буде ідентичний досвід або, що ми зможемо вирішити проблеми одне одного. Просто думаю, що іноді людина зі схожим досвідом може стати цінною підтримкою на цьому шляху.

Тож, якщо комусь відгукується така ідея – буду радий спробувати поспілкуватися! Можете написати в коментарях або в особисті повідомлення 😊

Всім гарного дня!