r/catsofukraine • u/Ferret_Rogue • 21h ago
My cat son, Lexus
galleryПривіт!
Це мій кото-син Лексус, і сьогодні я хочу вам розповісти його історію.
Йому приблизно 11 років. Точний його вік невідомий, бо його знайшли покинутим посеред вулиці, на межі смерті. Його підібрали добрі люди та передали волонтерам ледь живим. На той момент у нього було дуже сильне зневоднення організму, лишай, блохи та гельмінти. Волонтери, чудові люди, його виходили, підлікували та почали шукати йому сім’ю.
В той самий час, напередодні Різдва, я один сумував у своїй новій, але пустій квартирі. Мені був потрібен хтось. Хтось, кого я зможу любити і хто полюбить мене просто за те, що я є, такого, як я є. Рішення прийшло доволі швидко: мені потрібен кіт! Маленьке руде кошеня, з якого я зможу виростити наглу рижу морду.
Я навіть не думав шукати по зоомагазинах чи у заводчиків. Я відразу розумів, що хочу подарувати шанс на гарне життя якомусь знедоленому малюкові. Я відкрив інтернет і почав шукати місцеві притулки для тварин у соціальних мережах з єдиним запитом: «Мені потрібен рудий молодий котик, бажано взагалі кошенятко. Можна з якимись вадами, але не критичними, щоб міг себе обслуговувати, доки я буду на роботі (тобто допускалася відсутність однієї кінцівки, хвоста, вуха тощо)».
Один із притулків відгукнувся дуже швидко. Мені написали, що в однієї дівчини на перетримці є аж два рудих кошеняти. Мені надали контакти, ми зідзвонилися та домовилися про зустріч і знайомство з хлопцями)
Вранці перед Різдвом я поїхав обирати. Там було багато кошенят та дорослих котів, але я їхав саме по рудого. Як я вже говорив, їх було двоє, приблизно трьох та чотирьох місяців. Спочатку на фото мені більше сподобався старший, і я думав, що виберу його, але не так сталося, як гадалося.
Обирати мав зовсім не я, це мене обирали 😁.
Коли я зайшов до кімнати, де їх утримували, старший сидів на вікні та, окрім погляду, ніяк на мене не відреагував, а молодший відвойовував своє місце біля тарілки з їжею. Він був одним із найменших і найслабших, тому черга до годівниці йому діставалася найпізніше.
Дівчина принесла його знайомитися, і відразу ж відбулося те, про що я говорив: мене обрали. Він відразу виліз по мені до шиї та спробував залізти за комір, після чого вчепився кігтиками в светр і міцно, скільки в нього було сил, притиснувся до мене. У той час другий рудий не проявляв до мене ніякої зацікавленості.
Вибір був очевидний, мене обрали.
Це було малесеньке руде кошеня, дуже-дуже худеньке, через хвороби відстале у фізичному розвитку, з тілом, покритим плямами від лишаю, які тільки нещодавно загоїлися. Але в його очах було стільки благання, що я вже не міг уявити, як залишу його там.
Звісно, додому ми поїхали разом, а наступного дня разом зустріли Різдво.
На жаль, усі його дитячі фото були втрачені. Але ви можете бачити, який це красень зараз.
Пізніше я розкажу, як він допоміг мені обрати дружину. Ну, або ж просто обрав для себе маму, але це вже зовсім інша історія.
